IV. Оголошення теми й мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. слово вчителя (міні-лекція з елементами бесіди)

Шарль Бодлер — поет, політичний діяч, журналіст, мистецтво­знавець, неперевершений перекладач новел Едгара По. Бунтівний за характером, він почав творити на нових творчих та естетичних засадах, увів у літературу поняття модерну, який вважають пред­течею символізму. Багато поетів наступних часів узяли за взірець його творчість.

Бодлер народився у Парижі 1821 року в родині сенатора. Коли йому виповнилося шість років, помер батько, на 34 роки старший за свою дружину. Мати вийшла удруге заміж за командира баталь­йону, який знав лише казармені методи виховання.

Шарля віддають до інтернату королівського коледжу, що спри­чиняє його конфлікт із батьками. Через три роки він уже навча­ється в Парижі, у коледжі Людовика Великого. Здобувши бакалав­ра, відмовляється продовжувати освіту, заявивши, що хоче стати письменником. Юнака відправляють в одну з віддалених фран­цузьких колоній в Індійському океані — для виправлення. Незаба­ром Бодлер повертається й дебютує у колективній збірці «Вірші». Згодом виходять збірки його критичних статей «Салон 1845 року» й «Салон 1846 року».

У 1848 році поет бере участь у повстанні Паризької комуни. Працює редактором демократичної газети.

У 1857 році світ побачив головну книжку бодлерівських по­езій — «Квіти зла». Того ж року над цією збіркою відбувся суд. На автора й видавців наклали штраф, а з книжки вилучили шість поезій.

У наступні роки Шарль Бодлер продовжує плідно працювати: виходять друком збірки його критичних статей, удруге видано «Квіти зла» (1861), друкуються вірші у прозі «Паризький сплін», збірка «Уламки» та «Нові квіти зла».

У 1867 році Ш. Бодлера не стало.

♦ Що ви можете сказати про характер поета? (Бунтівник, роман­тик, митець-новатор та ін.)

Шарль Бодлер, як і В. Вітмен, став «поетом однієї збірки». Літературознавці розглядали «Квіти зла» як пов'язані між со­бою ліричні тексти і навіть як сюжетну поему. Книга має посвя­ту, вступ і складається із шести циклів, об'єднаних за проблемно- тематичним принципом.

«Тут є таємна архітектура, план, розрахований мудрим і вольо­вим поетом. Це не стільки вірші, скільки поетичне творіння най- строгішої єдності. З погляду мистецтва та естетичного враження вони програли б, якби не були прочитані в тій послідовності, як їх розташував автор»,— пише друг поета д'Орвіллі.



Про своє творіння поет говорить: «У цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце. Всю свою ніжність, усю свою релігію (вивернуту). Усю свою ненависть.»

І пояснює витоки: «Ще в ранньому дитинстві я мав у своєму сер­ці два протилежних відчуття: жах перед життям та захват від жит­тя»; «лише сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює свічадо найвищих ідеалів». А ось відгуки представників наступних поколінь:

• «"Квіти зла" Ш. Бодлера — це квіти, що виросли в нашій супе­речливій душі на ґрунті жорстокого ХХ століття» (Олександр Олесь);

• «Книга ця — .душа і життя поета цілком: з його лазуровими мріями, його культом краси, його шаленими пристрастями. Це глибоко символічна біографія поета» (О. Урусов). Важливе місце в естетичній системі Ш. Бодлера посідав прин­цип «відповідностей» (таку назву має й одна із його поезій).

Згідно з цим принципом образи та метафори не використову­ються для опису конкретних реалій, предметів та фактів, а симво­лічно позначають певні ідеї, універсальні явища буття. Це визна­чило в бодлерівській поетиці тенденцію до переростання образів у символи, а також настанову на навіювання читачеві певних на­строїв та душевних станів.

Словникова робота

Учні (самостійно) за словником визначають поняття «символ», «імпресіонізм», «неоромантизм», «символізм».

3. Виразне читання вірша ш. Бодлера «Відповідності»

4. обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Як розкривається у цій поезії ідея «відповідностей»?

♦ Розкрийте зміст метафори «ліси символів».

♦ У яких рядках змальована картина всеохопливої гармонії?

♦ Як передаються у творі взаємини людини й природи?

♦ У якій формі написаний вірш? (Сонет)



5. Проміжні підсумки

Учитель. Дослідник творчості Гастон Башляр застерігав від сприйняття сонета «Відповідності» як твору пейзажної лірики — його зміст значно глибший. «У двох єдностях — темної ночі та яс­ного дня — виявляється одвічна подвійність добра і зла. Усе, що є широкого, неоднозначного у темряві ночі і ясному дні, не дає змо­ги зупинитися або тільки на темряві, або тільки на світлі». Про це ж писав і сам Бодлер: «.весь видимий світ є лише арсеналом об­разів і знаків, яким уява відводить місце і визначає відносну ціну». Навіть у віршах, де поет справді милується красою пейзажу, він не може позбутися відчуття «темного змісту речей» — «широкого і чорного небуття».

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Учитель. Вставте пропущені слова у текст телеграми, яку отримав Бодлер з-за кордону на підтримку його збірки «Квіти зла», з якої французьке правосуддя вилучило кілька віршів: «Я бра­во! З усіх моїх сил браво вашому могутньому талантові. .. вашу руку. Поет Віктор Гюго». (Слова для довідки: а) несу, вітаю; б) мов­чу, роблю; в) кричу, тисну; г) пишу, подаю.)

VII. Домашнє завдання

Знати біографію поета, уміти виразно читати, аналізувати по­езію Ш. Бодлера.

VIII. Підбиття підсумків уроку

інтерактивна вправа «мікрофон»

Продовжте речення:

♦ Поезія Ш. Бодлера для мене виявилася..

Урок № 49

Тема. Пошуки «сучасної краси», «видобування краси зі зла» в поезії Ш. Бодлера. Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша «Вечо­рова гармонія»

Мета: допомогти учням осягнути ідейно-художні особли­вості, естетичну привабливість поезії Бодлера; розви­вати навички аналізування поетичних творів, роботи з художнім словом; виховувати інтерес до поетичного слова, естетичні смаки. Оснащення: портрет письменника, видання його творів, переклади різних авторів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Більшість сучасників називали Бодлера амораль­ним, небезпечним богохульником, анархістом, напівбожевільним. Поет Теодор де Банвіль говорив про нього інше: «Якщо можна на­звати людину приємною, то найбільшою мірою це стосується Бод- лера. Погляд його сповнений життя і думки. Коли я слухав його швидку, вишукану мову, мову справжнього парижанина, мені зда­валося, що з очей моїх спадає полуда, що переді мною відчиняється безмежний світ мрій, образів, ідей, величних пейзажів.» На чи­єму боці правда — спробуємо розібратися сьогодні на уроці.


6962889271624161.html
6962919540857092.html
    PR.RU™